Закон для MacPaw, КАН і “Емеральд Ленд”: пам’ятки знищують “по закону”
Цікаво, що петиція бізнесу з закликом до президента підтримати цей закон набрала лише 13 тисяч голосів. Це при тому що громадські активісти, які підтримували петицію проти закону не раз скаржились, що людям не вдається проголосувати. Але їхня петиція все ж набрала 25 тисяч голосів.
Головна новація законопроєкту, яку власне і підтримав бізнес, - якщо з моменту незаконного відчуження землі минуло понад 10 років, держава або громада більше не зможуть повернути ці ділянки, які тепер перебувають у доброчесного правонабувача.
Це стосується лісів, прибережних смуг та інших природних територій.
Якщо йдеться про незаконні дії, яким менше 10 років, то держава або громада мають покласти гроші на депозит, і у разі виграшу компенсувати "доброчесному" власнику ринкову вартість. Щоправда, де брати компенсації прокурорам, які представлятимуть державу, чи громаді, законом не передбачено.
З одного боку, важко бути глухим до аргументів бізнесу, який дещо втомився від процедур обілечування. З іншого боку, досить сумнівно, що бізнес не розуміє, що купує проблемний актив.
Цей текст буде лише про кілька ділянок, які явно були відчужені незаконно, і підпадають під дію цього закону. І це ті приклади, які переконали автора, що шкоди від законопроєкту нардепів Фріса, Янченко, засудженого у справі НАБУ Гунька та інших значно більше, ніж користі. І що це черговий приклад того, як добрими намірами прикрили схему.
Історія №1. Як MacPaw купив ліс під виглядом пасовища
Для початку візьмімо добре відому історію MacPaw. Взимку 2023 власники IT заявили про обшуки з боку правоохоронців. Виявилось, що ті цікавляться забудовою на березі Дніпра, яку веде компанія.
ТОВ "Макпау Проперті Менеджмент" отримало у власність землі, які раніше належали державному підприємству "Переяслав-Хмельницький державний агролісгосп". При цьому компанія її перекупила у приватних осіб і юридично є нібито тим самим доброчесним правонабувачем.
Водночас, важко уявити, що у відомій компанії не знайшлось юриста, який не знав би, що Водним та Земельним кодексами будувати на прибережній захисній смузі за межами міст можна тільки водні об’єкти (дамби, причали), спортивні та оздоровчі комплекси.
Спершу ділянки обліковувались як "землі лісового фонду", але MacPaw вони вже куплені як землі "для ведення особистого селянського господарства", "для ведення підсобного сільського господарства", "для індивідуального садівництва" та "для сінокосіння і випасання худоби".
Землі MacPaw були виділені у 2013. Слідчі дії тривали з 2018. Тепер завдяки закону Ігоря Фріса та інших "добросовісних" депутатів схема стане законною, бо компанія Косована – доброчесний правонабувач.
"Цей проєкт взагалі ніяк не покращує стан добросовісного набувача. Ніяк. Жодним чином. Позиція щодо захисту права і статусу добросовісного набувача вже була викладена Великою Палатою Верховного Суду, Верховним Судом… Не можна не розуміти, що ти придбав майно на березі чи у буферній зоні. Апріорі ніякому захисту не підлягає такий випадок. Чи можна взагалі дискримінувати державу та місцеве самоврядування, які мають рівний статус із будь-яким іншим власником? Чи не станеться так, що суди будуть керуватися Конституцією, а не цими змінами?" - наголошувала голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач, яку цитує LB.UA.
А перед тим як перейти до інших прикладів, які показують до чого призведе закон Фріса, Батенка, Янченко, Гунька треба пояснити, що вони змінили крім строків.
Ключові зміни стосуються статті 388 Цивільного кодексу, якою обмежено перелік того, що може перебувати у володінні держави.
Відповідно до правки Фріса дія цієї частини не поширюється на випадки, якщо майно на момент вибуття з володіння держави або територіальної громади належало:
А тепер подивімось на ще кілька історій, які поставлені під загрозу завдяки закону Фріса.
Історія 2. ЖК на Китаївському городищі
Вже рік девелопер Ігор Ніконов скаржиться на те, що кляті активісти заважають йому будувати житловий комплекс в Китаєві.
Будувати Ніконов хоче в в урочищах Китаїв, Самбурки та Болгарське. Але виходить так, що частина цієї землі перетинається з пам’яткою археології – Китаївським городищем.
5 земельних ділянок на понад 70 гектарів, серед яких дві належать безпосередньо до китаївського городища, було в часи покійного мера Олександра Омельченка передано "Київській овочевій фабриці", за якою бачили інтереси Віктора Пилипишина. А в часи Черновецького землі віднесли із сільськогосподарських до житлової забудови, хоча ще станом на 2001 рік Китаїв був визнаний державною пам’яткою.
Старі міста зазвичай складаються з городища, могильника та посаду. І от якраз посад першим зник з документів і його віддали спершу під "сади", а потім під забудову.
Прокурори та активісти, з якими поспілкувався Цензор.НЕТ впевнені, що пам’ятку роками готували до забудови і спеціально зменшили розмір.
Прокурори Офісу генпрокурора судяться за повернення цих земель у державну власність. Активісти просять долучити їх до території Голосіївського заповідника.
У 2024 власник KAN Ігор Ніконов вийшов у публічну комунікацію з позицією, що він не може як бізнесмен відповідати за помилки, які були допущені чиновниками 20 років тому.
"Якщо землі незаконно відвели чиновники, то хай вони і відповідають. Чому має страждати бізнес, який не мав до цього ніякого відношення?"- зауважив бізнесмен.
Видається смішним, бо строки давності по справах, наприклад, секретаря Київради Олеся Довгого минули десь у 2018. І тепер він піариться, де може, як благодійник.
В книжках покійного археолога Івана Мовчана, який досліджував околиці давнього київського граду якраз описано посад Китаєва, що там збереглись не просто рештки глечиків, а на відставні 2,9-3,2 метри бокові стіни зрубу житла і навіть підлога з двох шарів дошок.
Ніконов пропонував оплатити розкопки і навіть створити за 5 років музей, але археологи відмовились.
Річ у тому, що на замовлення орендаря кілька років тому археологічний центр, де тоді працював один з ключових противників забудови Іван Зоценко, розробляв документацію меж памʼятки. Але документація не підійшла забудовнику. І її не затвердили. Почали розробляти альтернативні варіанти зі зменшеними межами, які не відповідають дійсним межам, кажуть співрозмовники Цензор.НЕТ.
Втім, вочевидь, зараз Ніконову значно легше буде почати будівництво.
Історія 3. Котеджне містечко на Змієвих валах
Восени 2024 року активісти заявили, що біля села Іванковичі у Київській області знищують старовинне Ходосівське городище віком 3500 років, яке має статус національної пам’ятки.
Поруч із північною частиною валу розпочали будувати котеджне містечко. Майданчик обнесли парканом, поруч із яким стали прокладати дорогу, для будівництва якої зрізали частину валу.
Фото: facebook.com/kekz.ua
У грудні 2024 вже тодішній голова Київської обласної ОДА Руслан Кравченко звернувся до Офісу генпрокурора зупини руйнування городища і валів.
"Зафіксовано, що в охоронній зоні пам’ятки на відстані приблизно 10-15 метрів від валів розташовані будинки, побудовані в минулі роки. За задумом нечистих на руку забудовників, тут заплановано звести котеджне містечко", - зауважив у повідомленні очільник ОДА.
Втім, ще до звернення Кравченка прокурори ОГ вже судились через незаконний землевідвід біля Ходосівського городища.
Слідством встановлено, що 21 травня 2021 року було затверджено проєкт землеустрою, розроблений ФОП Семенковим Д. В., за яким 10 земельних ділянок, кожна площею по 2 гектари, було виділено різним фізичним особам під ведення "особистого селянського господарства". А вже наступного дня, 22 травня 2021 року, ці ж ділянки були передані "на підставі Договорів купівлі-продажу відчужили свої земельні ділянки на користь ОСОБА_11", яка у свою чергу об’єднала 18,6 га ділянок в одну і передала до до статутного капіталу ТОВ "Емеральд Ленд".
Ось цей ТОВ "Емеральд Ленд" і є зараз доброчесним правонабувачем . І зараз він ініціює експертизи, чи накладаються межі пам’ятки на його ділянки.
Прокурори наполягають, що ділянки розташовані в межах двох режимоутворюючих об`єктів: пам`ятки археології національного значення "Городище "Велике Ходосівське" та єдиного масиву земель лісогосподарського призначення державної форми власності.
Але є всі шанси, що до кінця експертизи миші з’їдять якийсь папірець, і тоді зіграє роль правка Фріса, процитована вище. І на місці Городища збудують якийсь "Obriy Family Club" . Це вже фігурант справи Нацполу по відчуженню земель.
В ухвалі по цій справі є "прекрасний" пункт щодо меж городища Ходосівське. Згідно з відповіддю Мінкульта, "Державний реєстр нерухомих пам`яток України на сьогодні ведеться за адресною прив`язкою відповідно до чинного адміністративно - територіального поділу України, без зазначення прив`язки до земельних ділянок, домоволодінь чи їх кадастрових номерів. Станом на дату підготовки даної відповіді окрема науково-проектна документація з визначення меж і режимів використання території та/або зон охорони пам`ятки археології національного значення "Городище "Велике Ходосівське" не розроблялась та у встановленому порядку не затверджувалася".
Але ж не забувайте, що "доброчесні власники" мають право на свої котеджики.
Історія 4. "Конярство України"
І насамкінець згадаю ще ситуацію з дерибаном земель ДП "Конярство України".
ДП "Конярство України" створили 2010 року після реорганізації конярства урядом Азарова. Планували розвивати кінну галузь, але вийшло розвивати лише дерибан землі. Загалом підприємство має 40 тисяч гектарів землі. Було, де розгулятись. Ще в 2016 році колишній керівник підприємства Денис Птушко став фігурантом кримінальних справ.
Втім, створене в 2010 році ДП так і не зареєструвало своїх земель. Натомість після проведення земельної реформи у 2021 році Онуфріївська селищна рада на Кіровоградщині зареєструвала право комунальної власності на землі ДП, а надалі передала їх у приватну власність фізичним особам.
Зараз прокурори судяться за ці землі і вже повернули 18 га. Але якщо відкрити ухвали по цій справі, там є цікавий момент про ціну питання.
Обґрунтовуючи розмір ціни позову, прокурор вказує, що за наявною у Державному земельному кадастрі інформацією нормативна грошова оцінка спірних земельних ділянок загальною площею 4 538,7363 га становить 113 929 218,47 грн.
Згідно з правками в Цивільний кодекс від Фріса, Янченко і засудженого у справі НАБУ депутата Гунька тепер цю суму на депозит має внести громада або прокуратура.
Хотілось би спитати, де держава, яка воює, має взяти ці гроші?
Є ще одне риторичне питання-підозра, що отримали за свій законопроєкт автори? Але це, звісно, гидкий необгрунтований наклеп.
Просто Бігус.Інфо нещодавно знайшли у Фріса готелі й ресторани в Буковелі, апартаменти, оформлені на маму, виноробню, яка формально належить другу, і земельну ділянку під екопарк, де будують ресторан.
Але це чистий збіг, звісно.
РФ вдарила по Запоріжжю у Новий рік: рятувальники евакуювали жінку з палаючого будинку
Распечатать
